СФЕРА

Нема козацького вже духу,

пробзділи все на цьому світі,

а завтра, продамо ми душу,

за три копійки москалям,

або за шмат гнилого сала.

А може ляхи поприходять ,

та покаструють всіх під ряд .

Зневірилось баранське стадо,

ні їм, ні їм, а ні собі .

Закрилось кожне у хатинці,

та зиркає у жовте скло.

Його хатинка на краю.

А завтра знову на роботу,

примчиться він героем стане,

і з піною у рта усім розкаже,

нанече із трибуни суду,

що вороженьки всі кругом.

Та повніть люди, що ми ще браття,

за нас ніхто, одні лиш ми.

А встаньте в небо подивіться,

та позавидуйте пташкам.

Бо ті пташки, за свою волю,

готові всі повимирать.